Ювілей Оксани Петрівни Буртової, заступника директора Кіровоградської обласної філармонії

2 жовтня 2020 року – ювілей  Оксани Петрівни Буртової, заступника директора Кіровоградської обласної філармонії, – тієї мудрої, доброї, талановитої та щирої людини, без якої колектив філармонії уявити вже просто неможливо!!!!
І, за традицією, ми доповнюємо привітання невеличким інтерв’ю з героїнею цього дня.
Отож, звідки ця пристрасть до Мистецтва, звідки те міцне коріння, що пов’язує шановану усіма Оксану Петрівну Буртову з нашим чудовим краєм та з славетним Храмом мистецтва – обласною філармонією?
Буртова Оксана Петрівна:   «Вже майже  15 років вірою і правдою служу нашому храму мистецтв – філармонії. Як виникла в моєму житті музична тема?
– З самого дитинства, щодня я росла з піснею, яка лунала з батьківських вуст. В родині було багато цікавих традицій: щовечора батько брав  інструмент, баян, і разом з мамою  вони співали  різні гарні душевні  пісні. Я дивилась на батька і мріяла  грати, як він, та співати, як мама. І в мене не було інших варіантів, як спочатку піти навчатись у музичну школу, потім в училище культури, і далі в інститут на мистецький факультет.
Одразу після училища я вийшла заміж і працювала при сільському  БК балетмейстером. А паралельно  ще й в дитячому садочку музичним керівником.
Далі був переїзд до Кіровограду, і згодом я отримала запрошення на роботу до філармонії. Так доля мене вела і привела до Кіровоградської філармонії, що я вважаю дійсно Божим промислом.
Тут є колектив, який став для мене  другою родиною, і сама філармонія для мене – мій другий дім.
 Кожен артист, кожний працівник – це вже і часточка мене, моєї душі. Це як один цілковитий злагоджений організм: кожен виконує свою роботу гарно і професійно, саме це є запорукою успіху. Тому я ціную роботу кожного з моїх колег і надзвичайно вдячна за їх відданість філармонії.
Всі роки моєї роботи – це забезпечення фінансового плану філармонії. Я люблю комунікації з людьми, люблю подорожувати. До речі, у відрядженнях я проводжу не менш половини свого  робочого часу, або з питань організації концерту, або ж їду безпосередньо з концертною програмою колективу філармонії.
Досить важливим в моїй роботі  є міцне партнерство з державними структурами і бізнесом, тобто з тими, хто допомагає  дарувати людям свято. На моєму шляху  в основному зустрічаються гарні порядні люди.
І я безмежно рада від того, що в мене є дуже багато друзів, для яких хочеться  бути так само чимось корисною. Вдячна, що вони підтримують мене завжди. В  період карантину це зайвий раз підтвердилось, багато аграріїв допомагали за першим моїм телефонним дзвінком, коли я набирала їх і казала лише одну фразу: «Нам зараз важко…». Безмежно вдячна цим золотим людям, які вже багато років поруч, зі своїм надійним дружнім плечем. Вони стараються щось робити для людей, розвивають нашу область і культурно, і духовно в тому числі.
Так само багато в мене друзів по всій Україні і з середовища артистів. І коли в тебе так багато великих, талановитих друзів з різних філармоній країни – майстрів, народних артистів, Героїв України  – ти відчуваєш себе щасливою людиною. Тоді й на душі все складається гармонійно, розумієш, що і ти комусь небайдужий. Коли і на роботі, і дома все гаразд – це щастя.
Про що я ще мрію?
Вважається, що Кропивницький – столиця хореографії. А мені хочеться, щоб Кропивницький  був би мистецькою  столицею в ширшому значенні цього слова: щоб всі митці сюди приїздили,  найвідоміші та найцікавіші творчі колективи, щоб тут була  культурна «МЕККА» України. Дуже хочу, щоб для наших глядачів в пріоритеті були не зірки естради, а діячі Мистецтва з Великої літери. Адже філармонія – то Храм мистецтва, і це може по-справжньому бути так. Щоб  все краще з Мистецтва було тут щодня і щоб люди вміли  то цінувати як слід. Щоб на концерти  високопрофесійних музикантів, які все своє життя віддають на служіння мистецтву, стояли великі черги. І дуже сподіваюсь, що так воно і буде вже досить скоро».

Leave a Comment